Поглянь на карту України,

Там в центрі видна із даля
Багата, щедра, моя рідна
Кіровоградщини земля!
Що в центрі України – правда щира,
Добровеличківка це підтвердила.
Стоїть поважно камінь при дорозі
Серед степів у верболозі.
Проїдеш з заходу на схід –
Залишиш в триста кілометрів слід.
А з Власівки до Юр‘ївки пройдеш,
То в половину менше ти знайдеш.
Черкащина – північний наш сусід,
А Полтавщина та Дніпропетровщина – на схід.
Одеська й Миколаївська до моря простяглися,
А гайворонці з вінничанами зустрілися.
На сході області Дніпро тече
І виручає нас його «плече».
Немов артерії від серця, водоводи
Несуть з Дніпра на правий берег води.
До моря з області далеко.
Вона – «перлина степова».
Їй ніжну і хвилясту пісню
Зелене море заспіва.
На придніпровських сивих кручах
Та на долинах річкових
Лежить і мріє наша область,
Чекає подвигів нових.